Мета: навчитися обробляти розрізні та нерозрізні виточки, підрізи; навчитися вибирати методи обробки залежно від моделі і виду тканини; навчитися обробляти однобічні, зустрічні й бантові складки та прості оздоблювальні і з’єднувальні деталі.

ОБРОБКА ВИТОЧОК

Для надання виробу об’ємної форми, а також для кращого прилягання виробу до фігури на деталях обробляють виточки.

Виточка - це конструктивний шов, який проходить не через усю деталь.

За конструкцією виточки бувають:

-з однією вершиною (розташовані від зрізу);

-здвома вершинами (в ділянці талії);

- такі, що переходять у м’яку складку.

За способом обробки виточки бувають:

- запрасовані;

- розпрасовані;

-з підкладанням додаткової смужки тканини.

За місцем розташування виточки бувають:

-ліктьові,

- плечові,

- нагрудні,

- на талії.

Виточки можуть бути розрізні і нерозрізні. Спосіб обробки виточок залежить від щільності тканини.

Обробка нерозрізних виточок

Нерозрізні виточки намічають за допомогою допоміжного лекала трьома лініями:

1 - лінія згину,

2 - лінія зшивання,

3 - поперечна лінія в кінці виточки.

1. Скласти деталь лицьовим боком усередину по наміченій лінії згину. Зафастригувати виточку. Зафас григу-вати від вузького кінця до широкого прямими стібками завдовжки 10 мм, на 1 мм від наміченої лінії зшивання.

2. Зшити виточку від широкого кінця до вузького по наміченій лінії. На початку та в кінці строчки зробити закріпки.

3. Запрасувати або розпрасувати виточку. Запрасувати до середини деталі. Деталь розташувати на прасувальному столі зрізом до працівника. Слабину, яка утворюється в кінці виточки спрасувати дугоподібними рухами праски упоперек шва зшивання виточки.

Виточки у виробах мають відповідати таким вимогам:

• симетричне розташування на деталях;

• щільне прилягання припусків до деталі;

• без слабини у кінцях і в напрямку пролягання тканини у разі перепаду її товщини;

• наявність закріпок у кінцях строчок.

Обробка виточок усередині деталі

Виточку, яка розташована всередині деталі, намічають за допомогою лекала чотирма лініями:

1 - лінія згину,

2 - лінія зшивання,

З, 4 - поперечні лінії на кінцях виточки.

1. Деталь скласти по наміченій лінії згину. Зафастригувати виточку від одного з кінців на 1 мм від наміченої лінії зшивання прямими стібками завдовжки 10 мм.

2. Зшити виточку по наміченій лінії. На початку та в кінці строчки зробити закріпки.

3. Складену навпіл деталь розташувати на прасувальному столі згином виточки до працівника. Відтягнути виточку по лінії згину дугоподібними рухами праски від працівника. Відтягування виконати для того, щоб виточка не затягувала основну деталь.

4. Деталь розгорнути на столі лицьовим боком униз. Виточку запрасувати до середини деталі. Слабину на кінцях виточки спрасувати дугоподібними рухами праски впоперек шва зшивання виточки.

Обробка нерозрізної крайової виточки додатковою смужкою тканини

Підчас обробки нерозрізної виточки у виробах із товстих шерстяних костюмних і пальтових тканин використовують додаткову смужку тканини по всій довжині виточки, щоб уникнути потовщення з одного боку. Смужка може бути бавовняною або з нетканого матеріалу - прокламеліну.

1. Під час зшивання виточки смужку тканини підкласти знизу. На початку і в кінці строчки виконати закріп

ки. Довжина смужки має бути на 15-20 мм довша за виточку. Смужку тканини надсікти з боку вузького кінця виточки.

2. Деталь розташувати на прасувальному столі лицьовим боком униз, зрізом до працівника. Виточку запрасувати до середини деталі, смужку тканини запрасувати у протилежний бік. Слабину в кінці виточки спрасу-вати дугоподібними рухами праски впоперек шва зшивання виточки.

Обробка нерозрізної виточки всередині деталі смужкою тканини

Нерозрізну виточку всередині деталі також можна ообробити з додатковою смужкою тканини.

1. Під час зшивання виточки смужку тканини підкласти знизу. На початку та в кінці строчки виконати закріпки.

2. Відтягнути виточку. Деталь розташувати на прасувальному столі згином до працівника. Виточку відтягнути вздовж лінії згину дугоподібними

рухами праски. Смужку тканини надсікти у кінцях виточки.

3. Деталь розгорнути лицьовим боком униз. Виточку запрасувати до середини деталі, смужку тканини запрасувати у протилежний бік.

Слабину у кінцях виточки спрасу-вати дугоподібними рухами праски впоперек шва зшивання виточки.

Обробка розрізних виточок у зрізі деталі

У виробах із виточкою від лінії кишені, а також у виробах із товстих пальтових та костюмних тканин застосовують розрізні виточки.

Розрізну виточку намітити хрестоподібною міткою в кінці лінії зшивання.

1. Деталь скласти навпіл лицьовим боком усередину, зрізи виточки вирівняти. Зафастригувати виточку від вузького кінця до широкого на 1 мм від наміченої лінії зшивання прямими стібками завдовжки 10 мм.

2. Зшити виточку по наміченій лінії від широкого кінця до вузького. Строчку закінчити далі від кінця розрізу на 10-15 мм на рівні поперечної хрестоподібної мітки. На початку та в кінці строчки виконати закріпки.

3. Деталь розташувати на прасувальному столі лицьовим боком униз, зрізом до працівника. Розпрасувати виточку. Нерозрізний кінець виточки розкласти на обидва боки і припрасувати.

Слабину у кінці виточки спрасува-ти дугоподібними рухами праски впоперек шва зшивання.

Обробка розрізних виточок усередині деталі

Розрізні виточки також можуть бути розташовані всередині деталі.

1. Намітити лінію зшивання та кінці виточки і зшити виточку так само, як розрізну виточку у зрізі деталі.

2 Відтягування виточки по лінії зрізу виконати так само, як і в нерозріз-ній виточці.

3. У виробах із підкладкою кінець розрізної виточки можна закріпити за допомогою праски смужкою матеріалу з клейовим покриттям. Можна використовувати також смужки бавовняної тканини або нетканий матеріал - прокламелін завдовжки 50-60 мм та завширшки 40 мм.

Під час зшивання виточки смужку тканини підкласти під шов симетрично щодо кінця виточки. На початку та в кінці строчки виконати закріпки.

4. Смужку тканини розсікти з боку вузького кінця виточки.

5. Деталь розташувати на прасувальному столі лицьовим боком униз, зрізом до працівника. Смужку тканини відігнути вище надсічки в протилежний бік. Розпрасувати виточку. Слабину в кінці виточки спрасувати дугоподібними рухами праски упоперек шва зшивання виточки.

Виточки можуть переходити в однобічні та зустрічні складки.

Обробка виточок, які переходять в однобічні складки

1. Виточку намітити за допоміжним лекалом трьома лініями:

1 - лінія згину;

2 - лінія зшивання;

3 - лінія, що обмежує кінець виточки і розташована перпендикулярно до лінії згину виточки.

2. Деталь зігнути по лінії згину виточки. Зшити виточку по лінії, що перпендикулярна до лінії згину, далі залишити голку в тканині і повернути деталь та зшити по боковій наміченій

лінії. На початку та в кінці строчки виконати закріпки.

3. Деталь розташувати на прасувальному столі лицьовим боком униз, бортом до працівника. Запрасувати виточку до середини деталі.

Слабину у кінці виточки спрасувати дугоподібними рухами праски упоперек шва зшивання.

Обробка виточок, які переходять у м'які зустрічні складки

1. Під час обробки виточок, які переходять у м’які зустрічні складки, деталь перегнути по лінії згину виточки і зшити від широкого кінця до вузького по боковій наміченій лінії. На початку та в кінці строчки виконати закріпки.

2. Деталь розкласти на прасувальному столі лицьовим боком вниз, бортом до працівника. Виточку розкласти на обидва боки деталі, симметрично щодо середини та припрасувати. Слабину в кінці виточки спрасувати дугоподібними рухами праски впоперек шва зшивання.

3. Для того, щоб припуск на виточку не змістився, його необхідно закріпити. Деталь перегнути по запрасованому краю виточки. На відстані 1-2 мм від строчки зшивання виточки про-

ОБРОБКА ПІДРІЗІВ

Підрізи - це різновид виточок. Конструктивна особливість підрізу -один бік виточки довший за інший, для того, щоб утворився припуск на зборку або складки.

1. По довшій стороні підрізу прокласти дві строчки для утворення зборки. Строчки розташувати на 9 мм від зрізу. Відстань поміж строчками -2 мм. Із боку вузького кінця підрізу строчки сходять нанівець.

2. Зріз підрізу стягнути, щоб створити зборку і зрівняти сторони. На

класти строчку. На початку та в кінці строчки зробити закріпку.

20-30 мм від пройми зборки не створюють.

3. Деталь по лінії підрізу скласти лицьовим боком всередину. Сторони підрізу зрівняти. Зшити підріз із боку деталі, яка зібрана на зборку.

На одній деталі зшивання підрізу виконуватиметься від широкого кінця до вузького, на іншій - від вузького кінця до широкого. Строчку розташовують на 10 мм від зрізу і проводять між зборковими строчками. На початку і в кінці строчки виконують закріпки. З боку вузького кінця підрізу строчки сходять нанівець і закінчуються на 10-15 .мм далі від кінця розрізу.

4. Видалити строчки, які збирають деталь на зборку. Деталь розташувати на прасувальному столі швом підрізу

до працівника. Шов припрасувати на ребро.

5. Розгорнути деталь лицьовим боком униз, зрізом до працівника. Запрасувати шов підрізу в бік деталі, що не має зборок. Слабину, що утворилася в кінці підрізу, спрасувати дугоподібними рухами праски впоперек шва зшивання.

По підрізу може проходити оздоблювальна строчка. Якщо ширина оздоблювальної строчки перевищує ширину припусків на шов підрізу, під зшивну строчку підкладають з вивороту смужку з основної тканини. Ширина смужки дорівнює ширині оздоблювальної строчки плюс 7-10 мм. Довжина смужки тканини має бути на 10-15 мм більша віддовжини підрізу.

6. Зшити підріз, рівняючи його зрізи, зшивати по деталі, що не має зборок. Смужку тканини підкладають вниз, і вона виходить щодо зрізів підрізу на ширину оздоблювальної строчки.

ОБРОБКА СКЛАДОК

Складки бувають трьох видів:

1 - прості оздоблювальні;

2 - прості з’єднувальні;

3 - складні.

7. Деталь розташувати на прасувальному столі зрізом підрізу до працівника. Припрасувати шов на ребро. Розгорнути деталь на столі лицьовим боком униз, зрізом до працівника. Спрасувати слабину в кінці підрізу дугоподібними рухами праски впоперек шва зшивання.

8. Відігнути шов у бік деталі, яка не має зборок. Настрочити шов зшивання підрізу на ширину оздоблювальної строчки за допомогою напрямної лінійки. Під час настрочування шов необхідно розпрямляти, аби не створювався навал.

Розглянемо обробку простих складок, у яких тканину перегинають по прямій лінії або з невеликим вигином.

Прості оздоблювальні складки

Прості оздоблювальні складки виконують на суцільних деталях. Вони потребують великих припусків на обробку. Прості оздоблювальні складки бувають:

1 - однобічні:

2 - зустрічні;

3 - бантові.

Обробка простих оздоблювальних однобічних складок

Припуск для обробки однобічної складки дорівнює подвійній глибині складки. Складку намітити з виворітного боку двома лініями - лінією внутрішнього згину 1 (середньою) і лінією зовнішнього згину 2 (боковою). Відстань між лініями дорівнює глибині складки.

1. Деталь перегнути по наміченій середній лінії лицьовим боком усередину і зафастригувати по боковій лінії прямими стібками завдовжки 5 мм.

2. Складку відігнути у бік, який передбачений моделлю. Закріпити припуск складки по зрізах деталі зафа-стригувальними стібками. Складка може зшиватися з виворітного боку.

3. Намітити лінію, яка визначає кінець зшивання, упоперек припуску на

складку.

4. Складку зшити по наміченій бічній лінії, потім строчку повернути і зшити упоперек припуску складки. Під час повороту строчки у куті потрібно зробити округлення, щоб строчка була міцною.

5. Деталь розташувати на столі лицьовим боком униз. Видалити нитки зафастригування на ділянці зшивання. Припрасувати складку, відігнувши її убік, що передбачений моделлю.

Згідно з моделлю складка може бути настр очною.

Зафастриговану складку відігнути у потрібний бік і прокласти строчку на лицьовому боці деталі за допомогою напрямної лінійки.

Обробка простих оздоблювальних зустрічних складок

Зустрічні складки - це складки, спрямовані одна навпроти одної з лицьового боку, а з вивороту - в протилежні боки.

Припуск на зустрічну складку має дорівнювати глибині одного згину, помноженій на чотири.

1. Складку потрібно зафастригува-ти з виворотного боку двома лініями:

1 - середня лінія;

2 - бічна лінія (відстань між серед

ньою та бічною лініями дорівнює подвійній глибині одного згину складки).

2. Складку скласти по наміченій середній лінії і зафастригувати побічній лінії прямими стібками завдовжки 5 мм.

3. Якщо складку зшивають, необхідно намітити лінію, яка обмежує строчку зшивання. Строчка зшивання проходить за 1 мм від строчки зафастригу-вання складки. На початку і в кінці строчки виконати закріпки.

4. Зафастригувати складку. Деталь розташувати на столі лицьовим боком униз, строчку зафастригування складки видалити на ділянці зшивання. Припуск складки розпрямити на обидва боки, зрівнюючи лінію середини зі швом зшивання складки. Складку зафастригувати на 15-20 мм від середини прямими стібками завдовжки 7-10 мм.

5. Деталь розташувати на прасувальному столі лицьовим боком униз. Припрасувати складку. Видалити нитки зафастригування складки.

6. Закріпити припуск на складку. Деталь розташувати на столі лицьовим боком догори, згин складки паралельно до краю столу. Деталь відігнути виворітним боком догори. Складку зшити упоперек припуску по лінії, яка обмежує кінець зшивання.

Строчка, яка закріплює припуск складки, може проходити по лицьовому боці і мати функцію оздоблення. У такому разі на лицьовому боці деталі намітити лінію для оздоблювальної строчки. Прокласти машинну строчку завдовжки 3-4 стібки в одному сантиметрі строчки або з частотою сгібків 2-3 в одному сантиметрі.

Оформлення простих оздоблювальних зустрічних складок настрочною строчкою

Згідно з моделлю строчка може бути настрочною. При цьому зафастриго-вану складку розташувати на обидва

боки від строчки зафастригування, зрівнюючи лінію середини зі швом зафастригування.

1. Зафастригувати складку на 15-20 мм від середини прямими стібками завдовжки 7-10 мм.

2. Припрасувати зафастриговану складку з виворітного боку деталі.

3. Прострочити по лицьовому боці деталі за допомогою напрямної лінійки або по наміченій лінії.

Обробка простих оздоблювальних байтових складок

Бантові складки - це дві однобічні складки, в яких згини з лицьового боку спрямовані в протилежні боки. Отже, байтова складка - це зустрічна складка з виворітного боку. Розмітку і обробку байтової складки виконують так само, як і зустрічної складки, але тільки з лицьового боку деталі.

Якщо байтову складку обробляють накладним швом, складку потрібно намітити чотирма лініями з лицьового

боку.

На рисунку:

1 - дві лінії згину складки:

2 - дві лінії, які визначають глибину

складки.

1. Деталь перегнути по лінії згину складки. Згин зрівняти з лінією глибини складки. Зафастригувати згини складки прямими стібками завдовжки 5-7 мм.

2. Припрасувати складку з виворітного боку.

3. Прокласти машинну строчку на лицьовому боці деталі за допомогою напрямної лінійки або по наміченій лінії строчки.

Конфігурація строчки залежить від модельних особливостей.

Прості з'єднувальні складки

Прості з’єднувальні складки виконують на деталях, які складаються з двох або трьох частин у разі, коли припуск на складку недостатній. Прості з’єднувальні складки бувають:

1 - однобічні:

2 - зустрічні;

3 - бантові.

Обробка простих з’єднувальних однобічних складок

Однобічну з’єднувальну складку обробляють на деталях із частин. До зрізу кожної деталі надають припуск на глибину складки плюс збільшення на шов 7-10 мм.

Складку намітити з виворітного боку меншої деталі однією лінією внутрішнього згину і лінією, яка обмежує кінець вшивання складки.

1. Деталі скласти лицьовими боками всередину, зрізи зрівняти. Зафастригувати деталі по лінії внутрішнього згину складки прямими стібками завдовжки 5-7 мм.

2. Зшити деталі швом завширшки 7-10 мм, не доходячи до низу на подвійну ширину підгину низу виробу.

3. Зшити однобічну складку так само, як і на одній деталі по намічених лініях.

4. Запрасувати однобічну складку в бік, передбачений моделлю. Шов зшивання розташувати на ребро.

Обробка простої з’єднувальної складки з обмеженим припуском на складку

Для економії тканини припуск на складку може бути тільки в тих місцях, де складка не зшита.

Складку намітити з виворітного боку меншої деталі однією лінією внутрішнього згину, який розташований на 10 мм від зрізу, а в нижній частині -на глибину складки.

1. Для обробки такої складки скласти деталі лицьовими боками всередину, зрізи зрівняти. Складку зафастри-гувати на 10 мм від наміченої лінії прямими стібками завдовжки 5-7 мм.

2. Зшити деталі швом завширшки 7-10 мм. Якщо виріб без підкладки -зрізи обметати.

3. Видалити строчку зафасгригу-вання у верхній частині складки. Деталь розташувати на прасувальному столі швом до працівника. Припрасувати шов на ребро. Деталь розгорнути лицьовим боком униз. Запрасувати складку убік, передбачений моделлю.

Для того, щоб згин складки не переміщувався під час носіння, з лицьового боку слід зробити у два прийоми закріплювальну строчку, яка також є оздоблювальною:

• на лицьовому боці намітити лінію оздоблювальної строчки. Вона має перебувати на рівні строчки зшивання по горизонталі й розташовуватися під кутом 45° до згину-

• Настрочити подвійною строчкою від згину до кінця лінії і назад до згину. Нитки вивести на виворітний бік і закріпити 2-3 ручними стібками.

Обробка простих з’єднувальних зустрічних складок

Для обробки простих з’єднувальних зустрічних складок, крім двох основних деталей, необхідна смужка основної тканини. Ширина смужки дорівнює подвоєній ширині припуску на складки. Довжина смужки дорівнює довжині складки. Для економії тканини припуск по довжині складки додають тільки в тих місцях, де складку не зшиватимуть.

1. Намітити складку з виворітного боку деталі лінією внутрішнього згину складки. У верхній частині лінію розташувати за 10 мм від зрізу, а в нижній частині - на глибину складки, лінією, що обмежує кінець зшивання.

Памятайте! Якщо виріб без підкладки, припуски зрізів становлять 10 мм і горизонтальний припуск зрізу скпадки обметують. На смужці тканини обметують одну з менших сторін деталі.

2. Скласти великі деталі лицьовими боками всередину, зрівнюючи зрізи. Зафастригувати складку по наміченій лінії згину прямими стібками завдовжки 5-7 мм.

3. Зшити зрізи складки по наміченій лінії до лінії, яка обмежує кінець зшивання.

4. Видалити нитки зафастригування на ділянці зшивання складки. Розпрасувати складку, розташовуючи деталь на прасувальному столі лицьовим боком униз.

5. Зафастригувати зрізи прямими стібками завдовжки 7-10 мм за 11-12 мм від зрізів, розташовуючи деталь на столі лицьовим боком униз і рівняючи необметані зрізи смужки тканини зі зрізами складки.

6. Зшити зрізи складки і смужки тканини швом завширшки 10 мм, не доходячи до низу на подвійну ширину підгину. Після підшивання низу виробу зшити шов складки по низу.

7. Деталь перегнути по шву зшивання припуску складки зі смужкою тканини і прокласти строчку паралельно до горизонтального зрізу складки від строчки зшивання складки до строчки зшивання складки зі смужкою тканини.

Якщо з лицьового боку деталі передбачають оздоблювальну строчку, лінію намітити вище незшитого кінця складки на 1-2 мм.

Обробка простих з’єднувальних байтових складок

Для обробки простої з’єднувальної байтової складки необхідні дві основні деталі і смужка з основної тканини. Довжина смужки дорівнює довжині складки. По ширині смужка тканини дорівнює глибині складки, помноженій на чотири. Припуск на глибину байтової складки додається по всій довжині деталі.

1. Складку намітити на виворітному боці смужки тканини двома лініями внутрішнього згину і лінією, що обмежує кінець зшивання.

2. Скласти смужку тканини з основними деталями, зрівнюючи зрізи складки. Фасгригувати деталі по наміченій лінії внутрішнього згину прямими стібками 7-10 мм.

3. Зшити смужку тканини з основними деталями швом 10 мм.

4. Зшити складку по наміченій лінії внутрішнього згину до лінії, яка об-

межує кінець зшивання. Строчку повернути, зробивши заокруглення у кутах і зшити впоперек припуску складки до зрізів.

5. Зафастригувати складку по зрізах дегалі, щоб припуск не переміщувався в процесі обробки.

6. Якщо моделлю передбачена оздоблювальна строчка, з лицьового боку деталі намітити лінію настрочування або прокласти машинну строчку за допомогою напрямної лінійки.

Після обробки будь-якої складки необхідно перевірити якість.

Якщо складки розходяться, під час обробки деталей був розтягнутий внутрішній згин складки.

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

1. Із якого боку слід зафастригувати виточку?

А знизу догори Б згори донизу

2. Із якого боку необхідно зшивати виточку?

А згори донизу Б знизу догори

3. У яких випадках під час обробки виточки використовують додаткову смужку тканини?

А під час обробки розрізних виточок Б під час обробки виробів зі щільних тканин

4. Як намічають виточку, що переходить у складку?

А двома лініями

Б трьома лініями

5. Чим підріз відрізняється від виточок?

А один бік підрізу викроюють довшим Б підріз обробляють на деталі з двох частин

6. У яких випадках під час обробки підрізу використовують додаткову смужку тканини?

А під час обробки виробів зі щільних тканин Б під час прокладання оздоблювальної строчки по підрізу В якщо оздоблювальна строчка перевищує ширину шва

7. Чим відрізняються прості оздоблювальні складки від простих з’єднувальних?

А прості оздоблювальні обробляють на цілих детатях Б прості оздоблювальні обробляють на деталях із частин

8. Скільки потрібно ліній, щоб намітити однобічну оздоблювальну складку?

А дві лінії Б три лінії В одна лінія

9. Чим відрізняється байтова складка від зустрічної складки?

А байтову складку обробляють із виворітного боку деталі Б байтову складку обробляють із лицьового боку детаті

10. Чому припуск для обробки з’єднувальної складки роблять не по всій довжині деталі? А для економії тканини

Б для того, щоб не виникало зайвої товщини

11. Чому складки можуть розходитися в різні боки?

А розтягнутий внутрішній згин складки

Б розтягнутий зовнішній згин складки В складки неправильно запрасовані

ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ Виконайте обробку':

- нерозрізної виточки з додатковою смужкою тканини по всій довжині;

- розрізної виточки в центрі деталі;

- деталі пілочки з підрізом. По підрізу проходить оздоблювальна строчка завширшки 15 мм;

- оздоблювальної зустрічної складки завглибшки 40 мм;

- байтової з’єднувальної складки з оздоблювальною строчкою вільної конфігурації;

- оздоблювальної однобічної складки насгрочним швом. Оздоблювальну строчку прокласти відповідно до моделі.

 

Це матеріал з підручника "Кравець. Технологія виготовлення одягу" Батраченко, Заряжко